АВТОР: Від сну прокинувшись рано-вранці

В проміннях ранньої зорі

Так неохоче йшли до праці,

Один за одним шахтарі.

Їм не хотілось посміхатись,

Бо ніби за якусь вину. -

Повинні знову опускатись

Вони в підземну глибину.

Та що поробиш. Вдома діти

Які ще зараз міцно сплять,

І їм так важко зрозуміти,

Як хліб щоденний добувать.

Коли Василь виходив з дому,

Чогось він раптом пригадав,

Як розбудив нечайно Рому,

І той такі слова сказав:

РОМА:Ти на роботу вже йдеш,тату,

Та серце томиться моє,

Тебе я хочу запитати

Скажи,чи Бог на світі є?

Вночі я сон цікавий бачив,

І неспокійно так мені,

Бо я не знаю,що він значить;

Я бачив ангела у сні.

Високо так в просторах неба

над нашим домом він летів,

І щось говорячи до тебе,

Тебе забрати він хотів.

Кружляв по небі,кликав довго,

Але догнати тебе не міг,

Бо ти чогось втікав від нього,

І на свою роботу біг.

Цей сон мене чогось турбує,

Бо крикнув він в кінці: «Молись!»…

Скажи,як Бога не існує,

То звідки ангели взялись?

ВАСИЛЬ:Тобі цей сон забути треба,

І ти турбуєшся дарма.

запам’ятай,- в просторах неба

ніяких ангелів нема.

І Бога також там немає,

Давно відомо це для нас,

Про це й дитина навіть знає…

А зараз,Рома,спати час.

АВТОР:Сказавши це,він вийшов з хати,

А зараз все це пригадав;

ВАСИЛЬ:Багато син мій хоче знати.

АВТОР:Так він про себе міркував.

Прийшовши,в шахту опустився,

І всі ці роздуми забув.

Та що це? Вася зупинився,

Вмить запах диму він почув.

Від нього Вася аж здригнувся,

Що означає це, - він знав,

І до товариша звернувся,

Й тривожним голосом сказав:

ВАСИЛЬ:Чи запах чуєш ти,Максиме?

Дим прибуває вже, - дивись,

Я чув,що від такого диму

Була аварія колись.

МАКСИМ:Немає часу міркувати,

Ти інструмент свій поклади,

І до начальника сказати

Про цю аварію іди.                                      продовження