-
1
ЧИТЕЦЬ: Бог по Своїй
великій любові й мудрості створив людство. Але люди не залишилися вірними
Богові. Вони не могли більше бачити Його лиця,спілкуватися з Господом. Та ще в
ті далекі часи Господь не хотів,щоби люди впали у відчай,тому в той жахливий
момент,коли Адам та Єва покидали Едемський сад,Бог дав їм обітницю на спасіння.
2
ЧИТЕЦЬ: « І я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою,між
насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову,а ти будеш жалити його в
п’яту.» Буття 3:15
1
ЧИТЕЦЬ: Йшли роки. Людство було винищено потопом,людській рід
спасся в вісьмох душах. Людство знову розповсюдилося,але збільшувалися їхні
гріхи. Тільки одній людині,яка слухалася голосу Божого,Бог підтвердив Свою
Обітницю.
3
ЧИТЕЦЬ: І промовив Господь до Авраама: «Вийди зо своєї землі,і
від родини своєї,і з дому батька свого до краю,який Я тобі покажу. І народом
великим тебе Я вчиню,і поблагословлю Я тебе,і звеличу ймення твоє,і будеш ти
благословенням. І поблагословлю,хто тебе проклинає,того прокляну. І
благословляться в тобі всі племена земні!
4
ЧИТЕЦЬ: За 700 років до початку нашої ери Бог відкрив пророку
Ісаї чудову новину,яку Ісая записав у своїй книзі: «Бо Дитя народилося
нам,даний нам Син,і влада на раменах Його,і кликнуть ім’я Йому: Дивний
Порадник,Бог сильний,Отець вічності,Князь миру. Без кінця буде множитися
панування та мир на троні Давида й у царстві його,щоб поставити міцно його й
щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки,ревність Господа
Саваота це зробить!»
5
ЧИТЕЦЬ: А за 740 років до народження Чудної Дитини пророк
Михей,по Божому натхненню,предсказав навіть місце її народження. «А
ти,Віфлеєме-Єфрате,хоч малий ти у тисячах Юди,із тебе Мені вийде Той,що буде
Владика в Ізраїлі,і віддавна постання Його,від днів віковічних. Тому Він їх
видасть до часу,аж поки ота не породить,що має родити,а останок братів Його
вернеться до Ізраїлевих синів. І стане,і буде Він пасти Господньою
силою,величністю Ймення Господа Бога Свого. І осядуть вони,бо Він стане великий
тепер аж до кінців землі! І Він буде миром!»
6
ЧИТЕЦЬ: І ось збулись святі пророцтва! Постав Господь Емануїл!
Ось як пише про це євангеліст Лука: «трапилося тими днями,вийшов наказ царя
Августа переписати всю землю. Цей перепис перший відбувся тоді,коли владу над
Сирією мав Квіріній. І всі йшли записатися,кожен у місто своє.»
7
ЧИТЕЦЬ: «Пішов теж і Йосип із Галилеї,із міста Назарету,до
Юдеї,до міста Давидового,що зветься Віфлеєм,бо походив із дому та з роду
Давидового,щоб йому записатись із Марією,із ним зарученою,що була вагітна. І
сталось,як були вони там,то настав їй день породити. І породила вона свого
Первенця Сина,і Його сповила,і до ясел поклала Його,бо в заїзді місця не стало
для них…»
8
ЧИТЕЦЬ: «А В тій стороні були пастухи,які пильнували на полі,і
нічної пори вартували отару свою. Аж ось Ангол Господній з’явивсь коло них,і
слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим… Та Ангол
промовив до них:
9
ЧИТЕЦЬ: «Не лякайтесь,бо я благовіщу вам радість велику,що
станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас
Спаситель,Який є Христос Господь. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви
знайдете,що в яслах лежатиме.»
10
ЧИТЕЦЬ: І ось раптом з’явилися з Ангелом велика сила небесного
війська,що Бога хвалили й казали: «Слава Богу на висоті,і на землі мир,у людях
добра воля! І сталось,коли Ангели відійшли від них в небо,пастухи зачали
говорити один одному:
11
ЧИТЕЦЬ: «Ходім до Вифлеєму й побачимо,що сталося там,про що
сповістив нас Господь. І прийшли,поспішаючи,і знайшли там Марію та Йосипа,та
Дитинку,що в яслах лежала,а побачивши,розповіли про все те,що про цю Дитину
було їм звіщено. І всі,хто почув,дивувались тому,що їм пастухи говорили… А
Марія оці слова всі зберігала,розважаючи,у серці своїм. Пастухи ж
повернулись,прославляючи й хвалячи Бога за все,що почули й побачили,так як їм
було сказано.
|