Голгофський подвиг житиме повіки,

Його століття в пам’яті не струть,

Його не може темрява покрити –

Від нього ріки прощення течуть.

Він,як маяк,нам вказує дорогу,

Яка веде в блакитні небеса,

З душі знімає смуток і тривогу,

Дає прозріння,творить чудеса.

Із ним боролись,міфом називали,

А щирих послідовників Христа,

Томили в тюрмах,звірям віддавали,

Жорстоко розпинали на хрестах.

Пилати,іроди і нерони жорстокі,

Вели запеклу з Богом боротьбу,

Та благодаті Божої потоки,

Дощем зливали істину святу.

Любові Божої не можна загасити,

Її великі води не заллють,

Голгофський подвиг буде вічно жити,

До нього й зараз тисячі ідуть.

І кров свята ,яка з хреста стікає,

Душі дає спасіння та життя.

Вона єднає ,милує прощає,

І відкриває світле майбуття.

Хто не знайшов ще стежки до спасіння,

Чия душа страждає і болить,

Хто вже немає сили і терпіння,

Ви до Христа Голгофського прийдіть.

Голгофа сили нові подарує,

Очистить душу і зніме тягар,

Душа воскресне й на собі відчує,

Голгофський подвиг,як Господній дар.