Автор 3 Затихло все, завмерло, заніміло…
Жахливий суд пішов у забуття,
І
знову взявся люд за своє діло,
Знов
завертілось колесо життя.
Лиш
усі книжники та фарисеї
Не
позбулися внутрішніх тривог,
Тайком
зійшлися ночі однієї,
І
стали думать, чи не був то Бог?!
Юрба 1 Бо Він сказав, що в третій день
воскресне…
Тоді
вже нам від смерті не втекти,
Поки
ще маєм засоби тілесні,
Потрібно
хоча б тіло зберегти!..
Юрба 2 До гробу треба варту встановити
З
досвідчених і сильних вартових,
Які
б могли сумлінно там служити,
Не
боячись ні мертвих, ні живих.
Автор 3 На цьому всі розмови закінчили,
Їх
слово стало втілене в життя,
До
гробу в сад прийшли надійні сили,
Їм
доручили стерегти Христа.
Автор 2 Мені аж хочеться перенестися
Туди,
в далеку глибину віків,
У
сад, в якім оливи розрослися,
І
запитать тих дужих вояків:
Над
Ким стоїш ти, варто жалюгідна?!
Невже
ще хочеш подолать Його?
Переконайсь,
що силою ти бідна!
А
Він – Творець, Він – Володар всього!
Він
Вічносущий, Сильний, Всемогутній,
Він
Недосяжний, Праведний, Святий!
Незмінний
Він і всюди є присутній,
Любові
повний, Бог,Спаситель твій!
Коли
б могло так буть, як ми бажаєм,
Щоб Божий Син із мертвих не воскрес,
То ми б собі того не уявляли,
Де б опинився грішний світ наш ввесь.
Якби не встав Він – не ожила б надія,
Якби не встав Він – не ожило б життя,
Якби не встав – марна б була і мрія,
Марна була б і віра в майбуття.
І взагалі, навіщо б було жити
Отих тривожних років сімдесят?
Хіба, щоб і собою доповнити
Померлих предків незчисленний ряд?!
Та ти цього не хочеш зрозуміти,
Ти гордо дбаєш тільки про одне:
Щоб світло Боже назавжди згасити,,
А засвітити тліюче, земне.
…Вдивляюсь я у ці тисячоліття,
І бачу дивовиди тих часів…
Вслухаючись у пісню, яка лине звідти,-
Я чую пречудовий псалмів спів…
Автор 1 Ранкова тиша надзвичайно мила,
І
вартові бажали б відпочить…
Бо
ніч холодна кожного зморила,
Ще
й на душі важкий тягар лежить.
Одні
пташки безмірно щебетливі
Могли
людині слух загартувать…
Свої
дзвінкоголосі переспіви
Старались
людям в душі передать…
Аж
раптом постать Ангела Святого
Вмить
засліпила очі вартовим,
І
підкосились дужі їхні ноги,
І
зникла сила видатних мужів.
Автор 3 Не перший раз на варті їм стояти,
Не
перший раз ночей не досипати…
На
цей же раз їм довелось злякатись,
Немов
мерці попадали й лежать…
І
Ангел Божий твердою ходою
До
гробу йде і владно звідтіля,
Штовхає
камінь дужою рукою…
В
цю мить здригнулася уся земля.
Автор 2 Божественне всесильнеє безсмертя
На
мить лишило світлі небеса
І
всю наповнило печеру смерті,
І
мертве тіло Господа Христа.
У
цей святий, ранковий час неділі,
Звершився
віковічний епілог!
Бо
перемогу бажану – на ділі
Звершив
над смертю віковічний Бог.
Настали
повні радощів хвилини,
Звершилось
славне чудо із чудес:
Христос
– Син Божий вийшов із могили,
На
вічні віки з мертвих Він воскрес!
Автор 3 Христос воскрес! Нема Його в могилі!
Він
смертю смерть навіки побідив.
Христос
воскрес і подолав ворожу силу,
Своїм
стражданням щастя їм купив.
Христос
воскрес! Радіє вся природа,
Маленькі
пташки славу Господу несуть.
Христос
воскрес! І сонечко вітає,
І
квіти пахощі приємні усім ллють.
Христос
воскрес! Нехай уся незгода
Загине
враз, нехай живе любов,
Хай
би в цей день у нашого народу
Христос
лиш мир святий в серцях знайшов.
Христос
воскрес! Людино, знай,
Що
Він вмирав також за тебе,
Тобі
відкрив Він двері в рай,
Тобі
відкрив Він тайни неба!
Христос
воскрес, щоб щастя тобі дати,
Ласкаво
кличе Він тебе:
Христос Прийди… Я кров пролив Свою за тебе, друже,
І
за гріхи твої терпів Я тяжко на хресті…
Автор 3 Христос воскрес! Живе тепер Він вічно,
І Слово Його кличе всіх до себе нас:
Христос Не відкладай, мій друже, може бути пізно,
Прийти ти дар спасіння, поки ще є
час!
Автор 3 Христос воскрес! – Несеться вість,
Христос
воскрес! – Лунає всюди…
Та
вістка, мов небесний гість…
Христос воскрес! – Усі радійте люди!
|