1 ЧИТЕЦЬ:  Бог по Своїй великій любові й мудрості створив людство. Але люди не залишилися вірними Богові. Вони не могли більше бачити Його лиця,спілкуватися з Господом. Та ще в ті далекі часи Господь не хотів,щоби люди впали у відчай,тому в той жахливий момент,коли Адам та Єва покидали Едемський сад,Бог дав їм обітницю на спасіння.

2 ЧИТЕЦЬ: « І я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою,між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову,а ти будеш жалити його в п’яту.»  Буття 3:15

1 ЧИТЕЦЬ: Йшли роки. Людство було винищено потопом,людській рід спасся в вісьмох душах. Людство знову розповсюдилося,але збільшувалися їхні гріхи. Тільки одній людині,яка слухалася голосу Божого,Бог підтвердив Свою Обітницю.

3 ЧИТЕЦЬ: І промовив Господь до Авраама: «Вийди зо своєї землі,і від родини своєї,і з дому батька свого до краю,який Я тобі покажу. І народом великим тебе Я вчиню,і поблагословлю Я тебе,і звеличу ймення твоє,і будеш ти благословенням. І поблагословлю,хто тебе проклинає,того прокляну. І благословляться в тобі всі племена земні!

4 ЧИТЕЦЬ: За 700 років до початку нашої ери Бог відкрив пророку Ісаї чудову новину,яку Ісая записав у своїй книзі: «Бо Дитя народилося нам,даний нам Син,і влада на раменах Його,і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник,Бог сильний,Отець вічності,Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його,щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки,ревність Господа Саваота це зробить!»

5 ЧИТЕЦЬ: А за 740 років до народження Чудної Дитини пророк Михей,по Божому натхненню,предсказав навіть місце її народження. «А ти,Віфлеєме-Єфрате,хоч малий ти у тисячах Юди,із тебе Мені вийде Той,що буде Владика в Ізраїлі,і віддавна постання Його,від днів віковічних. Тому Він їх видасть до часу,аж поки ота не породить,що має родити,а останок братів Його вернеться до Ізраїлевих синів. І стане,і буде Він пасти Господньою силою,величністю Ймення Господа Бога Свого. І осядуть вони,бо Він стане великий тепер аж до кінців землі! І Він буде миром!»

6 ЧИТЕЦЬ: І ось збулись святі пророцтва! Постав Господь Емануїл! Ось як пише про це євангеліст Лука: «трапилося тими днями,вийшов наказ царя Августа переписати всю землю. Цей перепис перший відбувся тоді,коли владу над Сирією мав Квіріній. І всі йшли записатися,кожен у місто своє.»

7 ЧИТЕЦЬ: «Пішов теж і Йосип із Галилеї,із міста Назарету,до Юдеї,до міста Давидового,що зветься Віфлеєм,бо походив із дому та з роду Давидового,щоб йому записатись із Марією,із ним зарученою,що була вагітна. І сталось,як були вони там,то настав їй день породити. І породила вона свого Первенця Сина,і Його сповила,і до ясел поклала Його,бо в заїзді місця не стало для них…»

8 ЧИТЕЦЬ: «А В тій стороні були пастухи,які пильнували на полі,і нічної пори вартували отару свою. Аж ось Ангол Господній з’явивсь коло них,і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим… Та Ангол промовив до них:

9 ЧИТЕЦЬ: «Не лякайтесь,бо я благовіщу вам радість велику,що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель,Який є Христос Господь. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете,що в яслах лежатиме.»

10 ЧИТЕЦЬ: І ось раптом з’явилися з Ангелом велика сила небесного війська,що Бога хвалили й казали: «Слава Богу на висоті,і на землі мир,у людях добра воля! І сталось,коли Ангели відійшли від них в небо,пастухи зачали говорити один одному:

11 ЧИТЕЦЬ: «Ходім до Вифлеєму й побачимо,що сталося там,про що сповістив нас Господь. І прийшли,поспішаючи,і знайшли там Марію та Йосипа,та Дитинку,що в яслах лежала,а побачивши,розповіли про все те,що про цю Дитину було їм звіщено. І всі,хто почув,дивувались тому,що їм пастухи говорили… А Марія оці слова всі зберігала,розважаючи,у серці своїм. Пастухи ж повернулись,прославляючи й хвалячи Бога за все,що почули й побачили,так як їм було сказано.