Studio TiT Понедельник, 20.11.2017, 03:00
Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта

Категории раздела
Кросворды [0]
християнські кросворди, біблійні кросворди,
Стихи на рождественскую тематику [42]
Рождество, стихи, Новый год
Пасхальные стихи [52]
Воскресение Христово, стихи для праздничных выступлений
Рождественские сценки [15]
Декламации, Прологи, Рождество в церкви
Пасхальные сценки [8]
Воскресение Христово, Праздник в церкви
Стихи на день Благодарения [12]
Жатва,
Детские песни [0]
слова детских христианских песен
Разные стихи [11]
детские стихи на разную тематику

Кнопки сайтов
Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ идео современность дети рассказы музыка воскресная школа Мп3 обои відпочинок, недільна школа, конкурси, новини свідчення мр3, кросворди, сканворди, фото блог, цікаві і унікальні статті, факти, християнський форум, чат Христианское Видео и mp3 OnLine

Главная » Статьи » Воскресная школа » Рождественские сценки

Різдвяна історія 1 частина

АВТОР: Різдво Христове! Яке це чудове свято. А хто найбільше чекає його? Ну,звичайно,діти. Вони із нетерпінням чекають святковий пиріг,гостей,і,мабуть,найбільше подарунків. В одній українській родині діти також не могли дочекатися Різдвяного свята. Та щоб хоч трохи вгамувати нетерпіння,почали просити маму:

1 ДИТИНА: Матусю,ну коли вже свято?

МАМА: Зараз лягайте спати,і,коли заснете,свято прийде до нас,зранку відкриєте оченята,а воно вже тут!

2 ДИТИНА: Мамо,ми ще не хочемо спати,розкажи нам щось цікаве!

3 ДИТИНА: Розкажи,матусю,розкажи!

МАМА: Ну добре,слухайте. В одній далекій-далекій країні на сході жив один дуже мудрий чоловік. Звали його – Артабан. Одного разу він зустрівся в місті зі своїм приятелем.

ПРИЯТЕЛЬ: Вітаю,друже. Як поживаєш? Чув про тебе цікаві речі і хочу дізнатися,чи це правда,чи тільки слухи. Кажуть,що ти продаєш все своє майно і кудись збираєшся?

АРТАБАН: Так,це правда. Я продав все,що мав і купив три коштовності: рубін,ізумруд та велику прегарну перлину. А збираюсь я на захід,у Палестину,бо там народився Цар,хочу поклонитися Йому та подарувати ці коштовності.

ПРИЯТЕЛЬ: Звідки ж ти дізнався про цього Царя?

АРТАБАН: Я довго досліджував священні книги,та одного разу я побачив нову велику зірку,яка з’явилися на небосхилі. Вона звіщала про народження Царя. Тієї ночі мені приснився незвичайний сон: сонми ангелів співали чудові пісні. З тих пір я тільки і думаю про те,як мені поклонитися Царю. Не хочеш піти зі мною?

ПРИЯТЕЛЬ: Я? О,на. Мені нема на кого залишити торгівлю. Ти ж розумієш,каравани,кораблі,лавки на базарі… Ну,я пішов. Щасливої дороги.  Хм. Чудний все таки цей Артабан. Іти з ним? Щиро дякую за таку пропозицію. Побачимо,чим цей Цар,якого він навіть не бачив,нагородить його.

МАМА: Через деякий час Артабан відправився в дорогу. Він мав зустрітися в сусідньому місті зі своїми друзями – трьома мудрецями,які йшли також поклонитися Царю. Він дуже поспішав прийти вчасно,щоб вони не пішли без нього,та раптом,проходячи безлюдну долину він почув слабкий стогін.

ЄВРЕЙКА: Допоможіть,допоможіть!

АРТАБАН: Хто це? Що сталося? О,бідна жінка,що це з вами?

ЄВРЕЙКА: Я бідна донька єврейського народу. Колись мої прадіди були взяті у полон,а я хочу повернутися на батьківщину. Та в мене закінчилися гроші,продукти,а потім я захворіла і ось вмираю в цій пустелі. Дайте мені води,хоч ковточок води!

АРТАБАН: Я лікар,зараз вам допоможу.

МАМА: Артабан залишився біля жінки на кілька днів. Він допоміг їй,а потім віддав всі свої продукти,а також розказав хто він,та про свою подорож до Єрусалиму.

ЄВРЕЙКА: Дякую тобі,добрий чоловіче,ти спас мене! Але я хочу сказати тобі,що намарно йдеш до Єрусалиму. Мій батько був равіном,він не раз говорив зі своїми колегами про прихід Месії,і точно пам’ятаю,що Месія повинен народитися у Вифлиємі Юдейському. Отже,можеш не гаючи часу,поспішати туди.

АРТАБАН: Дякую і тобі,добра жінко,будь здорова,а я мушу поспішати.

МАМА: Мудрець запізнився на зустріч зі своїми друзями,вони пішли без нього. Артабан відправився в далеку путь один. Але його підтримували чудові слова,які він чув в своєму серці. Через деякий час Артабан нарешті добрався до Вифлиєму. Але місто було пусте. Він ходив немов мертвими вулицями, та раптом побачив якусь тінь.

АРТАБАН: Зачекайте,хто ви,де всі жителі?

1 ЖІНКА: Тихіше,ми всі переховуємось. Цар Ірод звелів винищити всіх діток в нашому місті. Ходім зі мною,я покажу вам печеру.

МАМА: Дуже скоро мудрець сидів у печері,в гурті пастухів. А вони розповідали йому про незвичайні події:

1ПАСТУХ: Однієї ночі ми держали нічну сторожу біля своїх овець. Наша  розмова непомітно перейшла на довгожданий прихід Месії.

2 ПАСТУХ: Слухай,Петре,як ти гадаєш,чи довго нам ще ходити під римським ярмом? Вчора до мене знову приходив митар,податі знову підвищили,скільки нам це терпіти?

ПЕТРО: Поки не прийде Месія,Іване. Хіба ти не слухаєш,коли в синагозі читають Святе Писання? Як прийде Цар слави і положить всіх ворогів своїх у Своїх ніг.

1 ПАСТУХ: Друзі,не знаю,чи доживемо ми,щоб побачити це все своїми очима. Хоч я вже і старий,але про одне мрію - побачити Месію своїми очима,поклонитися Йому,а там не шкода і вмерти.

2 ПАСТУХ: Якби дійсно прийшов Месія,я б перший став під Його знамена. Вже я б повоював із ненависними римлянами! Допоміг би Йому зайняти престол Давида. Ех,мені б списа в руки!

ПЕТРО: Посоха тобі в руки треба взяти,та піди допоможи Йосипові овечок наших ближче зібрати. Якби де ведмідь не вкрав.

ЙОСИП: Дякую,я вже й сам справився. Навколо тихо,небо таке зоряне,але в мене на душі сьогодні якась дивна святковість. Чого б це? І сам не знаю.

1 ПАСТУХ: Раптом над нами небо засяяло дивним сяйвом і ми побачили дивну постать,яка спускалася із неба.

3 ПАСТУХ: Це був ангел Божий! Він промовив до нас:

АНГЕЛ: Не лякайтесь,бо я ось благовіщу вам радість велику,що станеться всім людям. Бо сьогодні в Давидовим місті народився для вас Спаситель,Який є Христос Господь. А ось вам ознака: Дитину,сповиту ви знайдете,що в яслах лежатиме.

3 ПАСТУХ: А потім з’явилося з неба безліч ангелів,які прославляли Бога.

2 ПАСТУХ: І ми пішли поклонитися Немовляті,як повелів ангел Божий. Все стихло,небо,як завжди виблискувало зорями. Ми ані хвилини не переживали за овець,яких полишили,ми вірили,що Бог подбає про них,адже ми йшли поклонитися Божому Сину,Довгоочікуваному Месії. Ми йшли,а в наших душах все звучала пісня ангелів.

ЙОСИП: Коли ми прийшли в цю печеру,то побачили в яслах на соломі Дитя,біля Нього сиділа Марія та Йосип. Ми розказали,що явив нам Господь,поклонилися Немовляті та пішли на своє місце. Але ми вже не були тими бідними пастухами,що раніше! Бог вибрав нас,показав нам свого Сина! Ми йшли та співали.

1 ЖІНКА: Одного дня я була біля будинку. Раптом на нашій вулиці з’явилися дивні люди. Вони виглядали як великі вельможі,але також було видно,що вони пройшли далеку путь. Ці люди назвалися східними мудрецями,вони прийшли поклонитися Немовляті-Царю.

2 ЖІНКА: Коли мудреці прийшли в будинок,де жили Йосип з Марією,я саме зайшла до Марії в гості,тому все бачила власними очима. Ці великі поважні люди залишили своїх верблюдів та слуг на вулиці,а самі зайшли в будинок,побачивши Немовля,вони впали на коліна і поклонилися Йому до землі. А потім кожен вийняв подарунка і простягнув Дитині. Це були не звичайні подарунки,які дарять малим дітям,а золото,ладан та смирна.

3 ЖІНКА: Люди,допоможіть!!! Знову воїни шукають немовлят. Лютий Ірод дав приказ винищити всіх маленьких хлопчиків! Спасіть мене,моє дитятко,допоможіть,допоможіть!

АРТАБАН: Де вони,ті люди?

3 ЖІНКА: Зараз вони будуть тут,вони,певно бачили мене,як я йшла з міста і прокралися слідом. А потім погналися на конях,але по цій доріжці вони не могли їхати,тому спішились і відстали. Але зараз вони будуть тут. О,що мені робити? Бідний мій синочок!

2 ЖІНКА: Що нам всім робити? Ховайте дітей,швидше в гори…

МАМА: Але було вже пізно. Почувся чийсь говір,брязкіт мечів. Люди в страсі завмерли,зачаїлися. Кожен намагався прикрити собою дітей. Та враз почули голос гостя:

АРТАБАН: Сидіть тихо,зробіть так,щоб діти не плакали. Я попробую поговорити з ними.

МАМА: Артабан вийшов. Йому теж було страшно. Хто знає,як поведуть себе римські солдати? Але він твердо вирішив зробити все можливе,щоб спасти дітей,яких переховували в печері. Він підійшов до воїнів… А потім вийняв дорогоцінний рубін,який він хотів подарувати Царю. Цей рубін мав стати викупом за життя діток. Якщо захоче капітан римських воїнів,а він відразу не погодився. Хвилину здавалося,що життя мудреця,як і життя захованих євреїв зараз закінчиться,та жадність взяла гору. Воїн вихопив дорогоцінність з рук мудреця,махнув рукою своїм солдатам і пішов до низу.

АРТАБАН: Слава Богу! Нічого,я думаю Цар не образиться,адже в мене є ще інші подарунки. А тепер мені треба йти. Піду в Єгипет.

МАМА: Ще декілька років шукав Артабан царя. В Єгипті він дізнався від одного равіна,що згідно давніх пророцтв,Цра,або як називали Його євреї – Месія,буде жити в бідності,тому Його треба шукати не в палаці. Та як не старався мудрець знайти Царя,це йому не вдалося. Тому він вирішив повернутися в Ізраїль. Був спекотний день. Артабан ішов дорогою між пустинними пагорбами,як раптом на нього напали якісь дивні істоти,і з криками вони схопили його і десь потягли,один витягнув гаманець,інший вихопив сумку… Незабаром він опинився в печерах. Це було місце,де жили прокажені.

АРТАБАН: Де це я? Що зі мною? Де мої речі? Подарунок для Царя,його теж немає!

ЮДІФЬ: Ти в місті прокажених. Хто ти,куди ідеш?

АРТАБАН: Я – лікар,мудрець. Вже декілька років я ходжу по різних країнах і шукаю Месію-Царя,щоби поклонитися Йому та принести подарунки. Та ваші люди вкрали те,що я ніс Йому. Хто ви? Чому нападаєте на подорожніх? Невже ви не можете працювати?

ЮДІФЬ: А хто нас навчить? Ми всі хворі,хто вилікує нас? Ми нікому не потрібні,нас всі ненавидять,всі женуть. Що ж інше нам робити,як не відповідати на ненависть – ненавистю,на зневагу – зневагою? Вийди,подивись,як ми живемо.

АРТАБАН: Хто це стогне?

ЮДІФЬ: Це моя дочка. Вона дуже хвора,ось уже другий тиждень. Я не знаю,чим їй допомогти.

                                                                                                                                         продовження...

Категория: Рождественские сценки | Добавил: TIT (22.11.2011)
Просмотров: 1382 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Воскресная школа

Посещаемость

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Погода

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • Недільна школа
  • Библия онлайн
  • Инструкции для uCoz
  • Христиане Радивилова

  • мп3

    Copyright MyCorp © 2017