Минають Дні, Минають Рокі І все, на світі промине І люди всі, підуть глибоко Де їм призначено одне Вже ближче вічність, ближче брама Кінець земним турботам там Настане день, колись так само Прийде неждана черга й нам А наші мрії, поривання Все те, з чим ми тут так з жились Надії, Радості, Страждання Усе забудетця колись Так ось навіщо тут зявився Боровся, думав, працював Хібаж на це ти народився? Щоб потім знов землею став За щастям гнався ти роками Воно втікало вдалечі Ти жив тут думками, там снами Та все минає наче тінь Та знай, по той бік смерті Жити ти будеш довго, безліч днів Щож будеш друже там робити Про це подумав ти, чи ні!
