Ти дорогу пригадай свою,
Ту, якою Бог тебе провадив,
Вівши душу стомлену твою,
До вершини чистоти і правди.
Крізь життєвий, грізний океан,
Додаючи мужності і сили,
Сам Господь правдивих християн
Направляв до бажаної цілі.
Ні гоніння, ні в’язниці їх,
Навіть смерті пута не лякали,
І вони гонителів своїх
Іменем Христа благословляли.
І хоч як би лютував цей грішний світ
Віри полум’я згасити він не зможе,
Бо Господнім дітям вірний щит,
Це святе і вічне Слово Боже.
Це воно проводить християн
Крізь життєві бурі і тривоги.
І тому в небесний Ханаан
Не шукайте легшої дороги.
Скільки тих за істину борців
По холодних камерах сиділи,
І сиріт заплаканих і вдів
По домах самітніх залишили.
Завершивши з вірою свій шлях,
Обітницю виконавши чесно,
Їх вінці чекають в небесах,
Невимовна радість і блаженство.
Ви слідами Божими ідіть,
Проти ворога вставайте сміло,
І знамено істини несіть,
Хоч би що в житті вас не зустріло.
Так, як наші попередники пройшли,
Дивлячись постійно на Ісуса,
В Царство Боже з радістю ввійшли,
Крізь життєві бурі і спокуси.
Цим шляхом потрібно йти і нам,
Нести світло правди для народу,
А за це Спаситель в небі Сам,
Вручить вам нетлінну нагороду.
|