Любити
ближнього – як складно
и як просто.
Не з примусу, не з шани чи за щось.
Прийти до нього в дім хорошим, добрим гостем
І запитати: «Як тобі жилось?»
І просто посміхнутись. Просто дати руку.
Не треба жертви – крихітку тепла.
Любити ближнього – сказать йому про Бога,
Що Він один – любов понад усе,
Що наші всі проблеми, весь тягар тривоги
Він на собі з любов’ю понесе.
Коли впаде спіши скоріш його підняти
І мимо не проходь, не кидай так.
Не заздр йому, коли він ходить в шатах,
А ти супроти нього, як бідняк.
Любити ближнього – це бачити хороше
І разом все погане забувать,
Любить без вигоди, коли останні гроші
Комусь потрібно, мов собі, віддать.
Зумій чужу біду узять на власні плечі
Байдужість вся із серця хай спливе.
Бо у душі твоїй немає порожнечі:
Як не любов – так ненависть живе.
Нехай любов твою не знищить голос вражий,
Бо ненависть не варта і гроша.
І не тому люби, що Слово Боже каже,
Люби тому, що каже так душа.
|