********* Коли ти просто жив, а тобі гірко ранили душу. Потоптали,
пройшлися, болючий залишили слід, Не кажи: «Ворогів, ворогів я прощати не
мушу, Злих людей покривати любов’ю не сліт!»
Коли зрадили ті, які
клялися: «Ми будем вірні!» Запевняли: « Не зрадим, не зрадим підем до
кінця!» Не кажи: « Нема сили, не можу я бути покірним, Важко йти, не
дійду, не одержу вінця….»
Коли йдеш по життю,а колючки впиваються в
ноги. Ти ідеш, в заді себе лишаєш скривавлений слід, Не кажи: « Моя гірша,
є кращі, зручніші дороги, Де є менше каміння, видніється іноді
цвіт….»
А коли ти в сльозах умоляв, і здавалося небо Є закритим тобі,
а ти плакав, молився, чекав. Не кажи: « Іісусу такого як я не треба, Він
не чує молитву хоч я зі сльозами благав…»
Добрим будь, не роби своє серце
жорстоким Коли бачиш, що світ кругом тебе злобою кипить. І коли ти вважаєш
себе на землі одиноким, Не кажи:«Все набридло, не хочу ,не можу я
жить….»
Коли втратив усе, що можливо складав ти роками, Втратив
друзів, знайомих, коханих і рідних людей, Друг найкращий загріб жар твоїми ж
руками, Не кажи: « Мої дні є темніші всіх темних ночей….»
Не кажи: « Я
нічий, не любий ніким » - не кажи так! Не кажи: « Всі забули….» ти ж знаєш
Ісус не забув, Знай, записані сльози і дні не даремно прожиті, Коли небо
мовчало, повір, що молитву Він чув!
Знав прекрасно Він все,і коли ти
знеможенний падав На дорозі життя,брав на руки і ніжно Він ніс, І коли
кращий друг який в вірності клявся - зрадив, Бачив Він твої очі, вологі,
червоні від сліз.
Бачив Він твою біль, і знеможену зранену
душу, Бачив серце, якому до сліз було важко простить. Чув слова, що
прощать ворогів ти не мусиш, І людей які злі ти не мусиш любить.
Але
знай, Його зрадили також і словом і ділом. Насміялися з Нього, вдягнули
терновий вінок… І не тільки душа, а все зранене тіло боліло, Не здавався
ішов, хоч важкий Йому був кожен крок.
Коли йшов Він на хрест не казав: «
Я не хочу, не мушу, Я є чистий, безгрішний, не буду страждать за
людей». Він покірно смирив своє тіло і чисту душу Щоб прийняти тебе в
число вибраних Божих дітей.
Він простив ворогів, він простив тих які
розіп’яли. Розіп’яли не просто людину, розп’яли Творця. Й на хресті, коли
сили останні Його вже зів’яли, Він в покорі молив, не згадати про гріх той,
Отця!
Тож коли тобі важко іти, і буває порою Що залишили всі, сам один
ти боротись не зміг. Пам’ятай, Іісус недалеко, Він близько з тобою Коли
гірко, схились біля зранених Господа ніг!
